Аналіз ритмічності роботи підприємства. Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховується як відношення Якими коефіцієнтами визначається ритмічність роботи підприємства

Варіант 13

У разі ринкової економіки зростає роль рівномірного випуску та її реалізації готової продукції з урахуванням потреб споживача. Особливо актуальна проблема ритмічності для масового та великосерійного виробництва. Рівномірний випуск продукції забезпечується ритмічною роботою підприємства.

Ритмічність виробництва – це чіткий рівномірний випуск продукції відповідно до добових, місячних, квартальних графіків виробництва. Забезпечує більше повне використаннятрудових та виробничих ресурсів.

Ритмічна робота - випускати продукцію рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого дня.

Ритмічна робота створює умови для повного використання виробничих ресурсів та максимального використання резервів підприємства. Вона свідчить про злагоджену організацію всіх підрозділів підприємства та високу культуру виробництва.

Ритмічна робота підприємства забезпечує рівномірний випускати продукцію. Однак можуть виникнути випадки, коли заготівельні та обробні цехи працюють неритмічно, а випускуючі (складальні) виробляють продукцію у терміни, точно встановлені виробничим графіком. Це можливо, коли на підприємстві створюється запас напівфабрикатів зі значним ступенем їхньої готовності, який поступово використовується складальним цехом.

Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує усі економічні показники діяльності підприємства. Усе це призводить до погіршення фінансового стану підприємства, підвищення собівартості продукції, зменшення прибутку.

Ритмічність виробництва повинна розглядатися з точки зору забезпечення найбільш сприятливих умов для виконання запланованого обсягу реалізації та кінцевого фінансового результату - прибутку.

Ритмічна робота виробничих одиниць, цехів та виробничих потоків, крім того, дозволяє повністю виключити понаднормові роботи, штурмівщину. В результаті значно підвищуються ефективність виробництва та якість продукції, що випускається.

Для наочної характеристики ритмічності роботи окремих цехів та потоків доцільно заповнювати та вивішувати на видному місці для огляду графік, на якому відхилення кривої фактичного виконання добових завдань від ліній планових завдань ілюструють ритмічність виробництва. Червоною лінією на графіку можна показати завдання, а синій (або іншого кольору) його виконання. Такий графік відображення ритму роботи колективу за минулий день, як показує практика, дозволяє значно підвищити відповідальність працівників окремих ланок підприємства за виконання виробничого завдання на своєму робочому місці чи ділянці.

На підприємствах, де запроваджено годинний графік виробництва, контроль за його виконанням здійснюється безперервно. За кожну годину зазначаються підсумки роботи бригади, зміни, окремих робітників. Це робиться за допомогою різних спеціальних пристроїв: автоматизованих дощок показників, табло, щитів тощо

Результати аналізу ритмічності видаються керівництву лише як негативних відхилень. Це дозволяє різко скоротити потік інформації, особливо у випадках, коли таких відхилень немає.

Показники ритмічності. Методика їх обчислення

Для оцінки виконання плану з ритмічності використовуються прямі та непрямі показники. Прямі показники – коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності. Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини суб'єкта господарювання, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопостачання та несвоєчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва та готової продукції на складах.

Оцінка ритмічності здійснюється так:

1. За даними звітного періоду складається графік фактичного випуску продукції. На кожен робочий день цього періоду розраховується фактичний обсяг випущеної продукції у відсотках всього обсягу.

2. Розраховується середньоденний плановий випускати продукцію у відсотках від обсягу:

де n раб – число робочих днів у досліджуваному періоді.

3. На кожен робочий день фактичний обсяг випущеної продукції у відсотках від усього обсягу порівнюється із плановим.

Якщо фактичний менший за плановий, то в залік виконання плану з ритмічності на цей день приймається фактичний обсяг. В іншому випадку – плановий.

4. Визначається сума обсягів продукції, прийнятих до заліку плану з ритмічності. Вона й характеризує відсоток виконання цього плану.

Один з найпоширеніших показників – коефіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом підсумовування фактичних питомих ваги випуску за кожен період, але не більше планового випуску їх рівня.

p align="justify"> Коефіцієнт ритмічності (k p) показує, яка частина запланованого випуску була випущена без порушення графіка. Його розраховують методом "найменшого числа".

де ВП i ф у межах пл. - Випуск продукції за i-й періодза умови, що він не перевищує планового завдання;

ВП і пл. - Плановий випуск продукції.

Отже, коефіцієнт ритмічності будь-коли буде вище одиниці, оскільки за перевиконанні планового завдання фактичний випуск приймається рівним плановому.

Часто для спрощеної характеристики ритмічність виробництва використовують показник фактичної частки випуску продукції відповідні періоди часу (за декадами, тижнями, місяцями) та її зіставлення з розрахованим за планом.

Розрахунок коефіцієнта ритмічності можна здійснити за будь-який проміжок часу (місяць, декаду, тиждень) розподілом фактичного випуску продукції межах плану за аналізований період у натуральному вираженні на плановий випускати продукцію.

Перевага цього в тому, що він базується на плановому графіку випуску продукції.

Передумови для ритмічної роботи всіх взаємозалежних підрозділів підприємства створює оперативно-виробниче планування, важливою особливістюякого є органічна ув'язка основних напрямів рівня ритмічності: планування, технічної підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання.

Своєчасна розробка єдиного та добового графіків випуску готової продукції дозволяє працівникам служби постачання забезпечувати цехи всіма матеріальними та комплектуючими виробами з урахуванням встановленого цехам випередження щодо один одного.

Ритмічність виробництва забезпечується виконанням багатьох функцій управління, підвищенням організованості виробництва та праці.

Вона значною мірою залежить від діяльності управлінців та керівництва людьми в цеху, що істотно впливає на його економічні результати.

Рівномірний випуск продукції даним основним цехом забезпечує стійкість роботи наступних за ним по технічному ланцюжку підрозділів та підприємства в цілому щодо виконання своїх договірних зобов'язань.

Ритмічність виробництва цеху характеризується коефіцієнтом ритмічності випуску готової продукції k р, що визначається за такою формулою:

де y – фактична кількість виготовлених виробів, прийнята до заліку;

П – план виготовлення виробів за періодами часу.

У разі потокового виробництва ритмічність може вимірюватися середнім лінійним відхиленням від розрахункового темпу потокової лінії:

де у - середнє лінійне відхилення;

t – фактичний темп потокової лінії;

n – число спостережень.

Коефіцієнт варіації (k в) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньокварального) планового випуску продукції:

де х 2 – квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

n - число сумованих планових завдань;

х – середньодекадне завдання за графіком.

Для оцінки ритмічності виробництва для підприємства розраховується також показник аритмічності - як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану кожен день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вищий показник аритмічності.

Коефіцієнт аритмічності (k арит) - це відносний показник, значення якого визначається як сума позитивних та негативних відхилень у виробництві продукції від плану за кожну зміну.

При аналізі ритмічності також необхідно визначити вартість невипущеної продукції у встановлені планом-графіком терміни внаслідок неритмічної роботи підприємства.

Вартість недовипущеної продукції (-?ВП) визначається шляхом множення планового обсягу випуску на коефіцієнт аритмічності:

Резерв збільшення випуску продукції з допомогою ліквідації аритмічності.

Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних та негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вищий показник аритмічності. Чим ближче коефіцієнт ритмічності виробництва до одиниці, тим рівномірніше виконання завдання.

Наслідки аритмічності:

ü збільшення кількості шлюбу та відходів сировини та матеріалів;

ü погіршення якості продукції;

ü збільшення собівартості;

ü порушення графіків відвантажень та реалізації продукції;

ü сплата штрафів.

Внутрішні причини аритмічності - тяжкий фінансовий стан підприємства, низький рівеньорганізації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування та контролю, зовнішні - невчасне постачання сировини та матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.

У процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства щодо випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Це різниця між фактичним та можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва.

Дослідження проводяться як загалом по підприємству, і за окремими видами продукції. У висновках зазначається рівень виконання плану на підприємстві, виробах, винуватці невиконання. На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.

Ритмічність– це рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті передбаченого планом.

Ритмічність виробництва обумовлюється своєчасністю виконання договорів поставки сировини та матеріалів відповідно до укладених договорів, безперебійної роботиобладнання, рівнем трудової дисципліни, рівнем організації виробництва.
Для оцінки виконання плану з ритмічності використовують прямі та непрямі показники.

До прямим показникамвідносять коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, аритмічність, питома вага виробництва за кожну декаду до місячного випуску.

Питома вагавиробництво продукції за кожний місяць до квартального випуску.

Непрямі показникиритмічності включають наявність доплат за понаднормові роботи, оплату простоїв з вини підприємства, втрати від шлюбу, розмір штрафів за недоставку, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Найбільш поширеним показником є ​​коефіцієнт ритмічності.

Коефіцієнт ритмічностірозраховується як сума продукції, зарахованої на виконання плану з ритмічності на плановий випускати продукцію.

На виконання плану з ритмічності зараховується фактичний випуск продукції, але не більше запланованого
, де
Vр – обсяг продукції, зарахованої на виконання плану з ритмічності.

Приклад 8.Аналіз виконання плану з ритмічності.


Декада

Випуск продукції

Уд. вага у загальному обсязі

Виконання плану, %

V прод., зарахованої на виконання плану

Кр = 94000/9600 = 0,979.

Висновки: результати розрахунку показують, що фактичний розподіл обсягу випуску продукції за декадами відрізнявся від планів. Було передбачено, що щодекадно має випускатись 33,3% від місячного обсягу виробництва. Фактично в першій декаді цей план було виконано на 93,75%, питома вага випуску продукції становила лише 29,76%, що на 3,54% менше, ніж встановлено за планом. У другій декаді вироблено продукції більше, ніж заплановано на 0,6% від загального місячного обсягу виробництва (відсоток виконання плану на декаду становив 106,88%). У третій декаді планове завдання було значно перевиконано на 3,01%.
Коефіцієнт ритмічності становив 0,979. Загалом робота підприємства досить ритмічна. Однак слід звернути увагу на порушення планових ритмів роботи та визначити фактори, що спричинили ці порушення у першій та третій декадах.

Для оцінки ритмічності часто використовують коефіцієнт варіації як відношення середньоквартального відхилення від планів за період до середнього за той же період.
, де
- Квадратичне відхилення фактичного значення від планів;
n – кількість періодів;
- Середнє планове завдання у період.

У нашому випадку:

Висновок: коефіцієнт варіації вказує на скільки фактичне значення показників відхиляється від середнього значення. У разі це відхилення становить 9,9%.

  • Питання 1. Облік готівки в касі.
  • Питання 2. Облік коштів на розрахункових рахунках банках.
  • Питання 3. Особливості обліку касових операцій на іноземній валюті та операцій із валютному рахунку.
  • Питання 4. Облік коштів у спеціальних рахунках у банках.
  • Кореспонденція рахунків
  • Тема 4. Облік фінансових вливань.
  • Кореспонденція рахунків
  • Приклади
  • Тема 5. Облік основних засобів.
  • Кореспонденція рахунків
  • Приклади
  • Тема 2. Врахування нематеріальних активів.
  • Кореспонденція рахунків
  • Тема 3. Облік виробничих запасів.
  • Кореспонденція рахунків
  • Тема 4. Облік розрахунків.
  • Питання 1. Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками.
  • Питання 2. Облік розрахунків із покупцями та замовниками.
  • Питання 3. Облік розрахунків із бюджетом з податків та інших обов'язкових платежів.
  • Питання 4. Облік розрахунків із соціального страхування та забезпечення.
  • Питання 5. Облік розрахунків із засновниками організації.
  • Питання 6. Облік розрахунків із різними дебіторами і кредиторами.
  • Питання 7. Внутрішньогосподарські розрахунки.
  • Кореспонденція рахунків
  • Тема 12. Облік розрахунків із персоналом.
  • Кореспонденція рахунків
  • Приклади
  • Тема 13. Облік кредитів, позик та цільового фінансування.
  • Питання 1. Облік кредитів та позик.
  • Кореспонденція рахунків
  • Тема 9. Облік витрат за виробництво продукції (робіт, послуг) та обіг.
  • Кореспонденція рахунків
  • Питання 4. Статті калькуляції витрат.
  • Тема 5. Облік готової продукції та товарів.
  • Запитання 1. Облік готової продукції.
  • Запитання 2. Облік товарів.
  • Кореспонденція рахунків
  • Приклади
  • Тема 7. Облік реалізації продукції, робіт, послуг та товарів.
  • Кореспонденція рахунків
  • Приклади
  • Розділ 2. Аналіз Тематичний зміст курсу Глава 1. Роль та зміст економічного аналізу господарської діяльності
  • 1.1. Загальні положення щодо змісту економічного аналізу господарської діяльності
  • 1.2. Роль економічного аналізу в управлінні підприємством та його зміст
  • 1.3. Основні положення теорії економічного аналізу для підприємства
  • 1.4. Методологія та методика економічного аналізу
  • 1.5. Методи та прийоми проведення економічного аналізу
  • 1.6. Кінцеві організаційні цілі економічного аналізу
  • 1.7. Об'єкти та предмети економічного аналізу
  • 1.8. Основні складові економічного аналізу
  • Глава 2. Аналіз у системі маркетингу
  • 2.1. Значення та завдання аналізу маркетингової діяльності
  • 2.2. Аналіз попиту на продукцію та формування портфеля замовлень
  • 2.3. Аналіз ринків збуту продукції
  • 2.4. Аналіз цінової політики підприємства
  • 2.5. Аналіз конкурентоспроможності продукції
  • Глава 3. Аналіз та управління обсягом виробництва та продажів
  • 3.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу
  • 3.2. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва та реалізації продукції
  • 3.3. Аналіз асортименту та структури продукції
  • 3.4. Аналіз ритмічності роботи підприємства
  • 3.5. Аналіз факторів та резервів збільшення випуску та реалізації продукції
  • Глава 4. Аналіз техніко-організаційного рівня та інших умов виробництва
  • 4.1. Аналіз техніко-організаційного рівня та його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства
  • 4.2. Аналіз науково-технічного рівня виробництва
  • 1. Ступінь охоплення робітників механізованою працею (см):
  • 3. Рівень механізації та автоматизації виробничих процесів (Уа)
  • 4.3. Аналіз рівня організації виробництва та праці
  • 4.4. Аналіз рівня управління
  • Глава 5. Аналіз забезпеченості та використання ресурсів
  • 5.1. Завдання та об'єкти аналізу виробничих ресурсів
  • 5.2. Аналіз забезпеченості та використання основних виробничих фондів
  • 5.3. Аналіз нематеріальних активів
  • 5.4. Аналіз матеріальних ресурсів
  • Глава 6. Аналіз та управління витратами та собівартістю продукції
  • 6.1. Об'єкти аналізу витрат за виробництво
  • 6.2. Аналіз матеріальних витрат
  • 6.3. Аналіз витрат на оплату праці
  • 6.4. Аналіз накладних витрат
  • 6.5. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу виробництва та прибутку
  • Глава 7. Фінансові результати комерційної організації та методи їх аналізу
  • 7.1. Роль фінансових результатів в оцінці ефективності бізнесу
  • 7.2. Формування фінансових результатів та їх відображення у звітності
  • 7.3. Аналіз фінансових результатів за даними звітності
  • 7.4. Аналіз інших доходів та витрат
  • 7.5. Аналіз показників рентабельності продукції
  • 3.4. Аналіз ритмічності роботи підприємства

    При вивченні діяльності підприємства важливим є аналіз ритмічності виробництва та відвантаження продукції.

    Ритмічність рів номерний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбачених планом.

    Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: - знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного виробництва та надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, уповільнюється оборотність капіталу; не виконуються поставки за договорами та підприємство сплачує штрафи за несвоєчасне відвантаження продукції; невчасно надходить виторг; перевитрачується фонд заробітної плати у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці за понаднормові роботи. Усе це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового становища підприємства.

    Для оцінки виконання плану з ритмічності використовуються прямі та непрямі показники.

    Прямі показники - Коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за, кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції за кожен місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожен квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної у першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.

    Непрямі показники ритмічності – наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини суб'єкта господарювання, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва та готової продукції на складах.

    Один із найпоширеніших показників – коеф фіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом співвідношення зарахованого на виконання плану обсягу виробленої та реалізованої продукції до обсягу продукції, передбаченого плановим завданням:

    Значення коефіцієнта ритмічності неспроможна перевищувати 1, тобто. максимальне значення даного показника завжди давно 1, що свідчить про ритмічність роботи підприємства, якщо значення даного показника буде менше 1, то це свідчить про зворотне. У другий випадок необхідно визначити значення коефіцієнта аритмічності виробничої діяльності підприємства.

    Коефіцієнт варіації (До в ) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції:

    -квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

    п- Число періодів;

    - Середньодекадне завдання за графіком.

    У прикладі коефіцієнт варіації становить 0,094. Це означає, що випускати продукцію по декадам відхиляється від графіка загалом на 9,4%.

    Таблиця 3.13

    Ритмічність випуску продукції з декадів

    Випуск продукції протягом року, тис. крб.

    Питома вага продукції, %

    Коефіцієнт виконання плану

    Обсяг продукції,

    зарахований на виконання планового завдання, тис. руб.

    Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних та негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вищий показник аритмічності. У прикладі (табл. 3.13) він дорівнює

    До аритм = 1 К ритм = 1 – 0,9817 = 0,0183.

    Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції за декадами (добами), можна розрахувати їх впливом геть показник аритмічності. Для цього відносну зміну обсягу виробництва продукції з цієї причини необхідно віднести до загального показника аритмічності та помножити на 100. Наприклад, за першу декаду план випуску недовиконано на 960 тис. руб., або на 3%, через несвоєчасне постачання сировини та на 800 тис. руб., або 2,5%, через несправність обладнання. Звідси частка першого чинника зміні загального показника аритмічності становить 11,5% (0,03/0,26×100), а другого – 9,6% (0,025: 0,26 × 100).

    Внутрішні причини аритмічності – важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування та контролю, зовнішні – несвоєчасне постачання сировини та матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.

    У процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою . Це різниця між фактичним та можливим випуском продукції, обчисленим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва (100800 - 36288 × 3 = 8064 тис. руб.).

    Аналогічним чином аналізується ритмічність відвантаження та реалізації продукції.

    На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.

    "

    Під ритмічністю роботи підприємства розуміють рівномірний випускати продукцію у суворій відповідності з графіком виробництва. Порушення ритмічності виробництва продукції призводить до неповного використання виробничих потужностей в один період та перевантаження в інший, порушення охорони праці та техніки безпеки, до понаднормових робіт та перевитрати фонду зарплати, появи шлюбу, зриву роботи суміжних підприємств – споживачів продукції, сплати штрафів за порушення умови постачання та інші негативні наслідки. Тому необхідно ретельно аналізувати ритмічність роботи підприємства та вживати своєчасних заходів для усунення факторів, що її порушують.

    Рівномірність випуску продукції можна оцінити використовуючи два основні показники: коефіцієнт ритмічності та коефіцієнт варіації.

    Коефіцієнт ритмічності (К ритм)– визначається підсумовуванням фактичної частки продукції за кожний період, але не більше запланованого рівня або ставленням фактичної вартості в межах плану до планової величини продукції.

    Необхідно прагнути досягненню коефіцієнта ритмічності, що дорівнює 1. При коефіцієнті нижче 1 необхідно вивчати конкретні причини неритмічної роботи підприємства з метою їх усунення.

    Коефіцієнт варіації (До)– визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньокварального) планового випуску продукції.

    де: - Квадратичне відхилення від середньоквартального завдання; п- Число періодів; х пл - середньоквартальний плановий випуск продукції.

    Причини аритмічності роботи підприємства можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні.

    Внутрішні причини – тяжкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування та контролю тощо.

    Зовнішні причини – несвоєчасне постачання сировини та матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства тощо.

    Завдання

      Визначити фактичний випуск у межах плану (методом найменшого числа).

      Визначити коефіцієнт ритмічності.

      Визначити коефіцієнт варіації.

      Зробити висновок.

    Таблиця 8

    Аналіз ритмічності продукції

    Обсяг виробництва, тис. руб.

    Питома вага, %

    Частка продукції зарахованої на виконання плану з ритмічності, %

    Обсяг продукції фактичний у межах плану

    фактично

    фактично

    I квартал

    II квартал

    III квартал

    IV квартал

    Усього за рік

    К-т ритмічності = 65000/65300 = 0,9954 = 99,54%

    К-т варіації = 0,122

    Висновок:Проаналізувавши дані можна зробити висновок, що план виконання обсягу виробництва недовиконаний на 2,75%, к-т ритмічності дорівнює 99,54%, це говорить про те підприємство на 99,54 продукції виготовлено відповідно до планового графіка, через не ритмічності випуску продукції підприємство недоотримало продукції у сумі 326,5 тыс.руб.

    План роботи:

    1. Теоретична частина. Ритмічність виробництва

    2. Розрахункова частина

    Список використаної літератури

    1. Теоретична частина. Ритмічність виробництва

    Варіант 13

    У разі ринкової економіки зростає роль рівномірного випуску та її реалізації готової продукції з урахуванням потреб споживача. Особливо актуальна проблема ритмічності для масового та великосерійного виробництва. Рівномірний випуск продукції забезпечується ритмічною роботою підприємства.

    Ритмічність виробництва - це чіткий рівномірний випуск продукції відповідно до добових, місячних, квартальних графіків виробництва. Забезпечує повніше використання трудових та виробничих ресурсів.

    Ритмічна робота – випускати продукцію рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого дня.

    Ритмічна робота створює умови для повного використання виробничих ресурсів та максимального використання резервів підприємства. Вона свідчить про злагоджену організацію всіх підрозділів підприємства та високу культуру виробництва.

    Ритмічна робота підприємства забезпечує рівномірний випускати продукцію. Однак можуть виникнути випадки, коли заготівельні та обробні цехи працюють неритмічно, а випускуючі (складальні) виробляють продукцію у терміни, точно встановлені виробничим графіком. Це можливо, коли на підприємстві створюється запас напівфабрикатів зі значним ступенем їхньої готовності, який поступово використовується складальним цехом.

    Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує усі економічні показники діяльності підприємства. Усе це призводить до погіршення фінансового стану підприємства, підвищення собівартості продукції, зменшення прибутку.

    Ритмічність виробництва має розглядатися під кутом зору забезпечення найбільш сприятливих умов для виконання запланованого обсягу реалізації та кінцевого фінансового результату – прибутку.

    Ритмічна робота виробничих одиниць, цехів та виробничих потоків, крім того, дозволяє повністю виключити понаднормові роботи, штурмівщину. В результаті значно підвищуються ефективність виробництва та якість продукції, що випускається.

    Для наочної характеристики ритмічності роботи окремих цехів та потоків доцільно заповнювати та вивішувати на видному місці для огляду графік, на якому відхилення кривої фактичного виконання добових завдань від ліній планових завдань ілюструють ритмічність виробництва. Червоною лінією на графіку можна показати завдання, а синій (або іншого кольору) його виконання. Такий графік відображення ритму роботи колективу за минулий день, як показує практика, дозволяє значно підвищити відповідальність працівників окремих ланок підприємства за виконання виробничого завдання на своєму робочому місці чи ділянці.

    На підприємствах, де запроваджено годинний графік виробництва, контроль за його виконанням здійснюється безперервно. За кожну годину зазначаються підсумки роботи бригади, зміни, окремих робітників. Це робиться за допомогою різних спеціальних пристроїв: автоматизованих дощок показників, табло, щитів тощо.

    Результати аналізу ритмічності видаються керівництву лише як негативних відхилень. Це дозволяє різко скоротити потік інформації, особливо у випадках, коли таких відхилень немає.

    Показники ритмічності. Методика їх обчислення

    Для оцінки виконання плану з ритмічності використовуються прямі та непрямі показники. Прямі показники – коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності. Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини суб'єкта господарювання, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопостачання та несвоєчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва та готової продукції на складах.

    Оцінка ритмічності здійснюється так:

      За даними звітного періоду складається графік фактичного випуску продукції. На кожен робочий день цього періоду розраховується фактичний обсяг випущеної продукції у відсотках всього обсягу.

      Розраховується середньоденний плановий випуск продукції у відсотках від усього обсягу:

    де n раб – число робочих днів у досліджуваному періоді.

      На кожен робочий день фактичний обсяг випущеної продукції у відсотках від обсягу порівнюється з плановим.

    Якщо фактичний менший за плановий, то в залік виконання плану з ритмічності на цей день приймається фактичний обсяг. В іншому випадку – плановий.

      Визначається сума обсягів продукції, прийнятих до заліку плану з ритмічності. Вона й характеризує відсоток виконання цього плану.

    Один з найпоширеніших показників – коефіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом підсумовування фактичних питомих ваги випуску за кожен період, але не більше планового випуску їх рівня.

    p align="justify"> Коефіцієнт ритмічності (k p) показує, яка частина запланованого випуску була випущена без порушення графіка. Його розраховують методом "найменшого числа".

    ,

    де ВП i ф у межах пл. - Випуск продукції за i-й період за умови, що він не перевищує планове завдання;

    ВП і пл. - Плановий випуск продукції.

    Отже, коефіцієнт ритмічності будь-коли буде вище одиниці, оскільки за перевиконанні планового завдання фактичний випуск приймається рівним плановому.

    Часто для спрощеної характеристики ритмічність виробництва використовують показник фактичної частки випуску продукції відповідні періоди часу (за декадами, тижнями, місяцями) та її зіставлення з розрахованим за планом.

    Розрахунок коефіцієнта ритмічності можна здійснити за будь-який проміжок часу (місяць, декаду, тиждень) розподілом фактичного випуску продукції межах плану за аналізований період у натуральному вираженні на плановий випускати продукцію.

    Перевага цього в тому, що він базується на плановому графіку випуску продукції.

    Причини для ритмічної роботи всіх взаємозалежних підрозділів підприємства створює оперативно-виробниче планування, важливою особливістю якого є органічна ув'язка основних напрямів рівня ритмічності: планування, технічної підготовки виробництва та матеріально-технічного постачання.

    Своєчасна розробка єдиного та добового графіків випуску готової продукції дозволяє працівникам служби постачання забезпечувати цехи всіма матеріальними та комплектуючими виробами з урахуванням встановленого цехам випередження щодо один одного.

    Ритмічність виробництва забезпечується виконанням багатьох функцій управління, підвищенням організованості виробництва та праці.

    Вона значною мірою залежить від діяльності управлінців та керівництва людьми в цеху, що істотно впливає на його економічні результати.

    Рівномірний випуск продукції даним основним цехом забезпечує стійкість роботи наступних за ним по технічному ланцюжку підрозділів та підприємства в цілому щодо виконання своїх договірних зобов'язань.

    Ритмічність виробництва цеху характеризується коефіцієнтом ритмічності випуску готової продукції k р, що визначається за такою формулою:

    де y – фактична кількість виготовлених виробів, прийнята до заліку;

    П – план виготовлення виробів за періодами часу.

    У разі потокового виробництва ритмічність може вимірюватися середнім лінійним відхиленням від розрахункового темпу потокової лінії:

    де σ – середнє лінійне відхилення;

    t – фактичний темп потокової лінії;

    n – кількість спостережень.

    Коефіцієнт варіації (k в) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньокварального) планового випуску продукції:

    ,

    де х 2 – квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

    n – число сумованих планових завдань;

    х – середньодекадне завдання за графіком.

    Для оцінки ритмічності виробництва для підприємства розраховується також показник аритмічності - як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану кожен день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вищий показник аритмічності.

    Коефіцієнт аритмічності (k арит) – це відносний показник, значення якого визначається як сума позитивних та негативних відхилень у виробництві продукції від плану за кожну зміну.

    При аналізі ритмічності також необхідно визначити вартість невипущеної продукції у встановлені планом-графіком терміни внаслідок неритмічної роботи підприємства.

    Вартість недовипущеної продукції (-∑ВП) визначається шляхом множення планового обсягу випуску на коефіцієнт аритмічності:

    Резерв збільшення випуску продукції з допомогою ліквідації аритмічності.

    Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних та негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вищий показник аритмічності. Чим ближче коефіцієнт ритмічності виробництва до одиниці, тим рівномірніше виконання завдання.

    Наслідки аритмічності:

      збільшення кількості шлюбу та відходів сировини та матеріалів;

      погіршення якості продукції;

      збільшення собівартості;

      порушення графіків відвантажень та реалізації продукції;

      сплата штрафів.

    Внутрішні причини аритмічності - важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування та контролю, зовнішні - несвоєчасне постачання сировини та матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.

    У процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства щодо випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Це різниця між фактичним та можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва.

    Дослідження проводяться як загалом по підприємству, і за окремими видами продукції. У висновках зазначається рівень виконання плану на підприємстві, виробах, винуватці невиконання. На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.

    2. Розрахункова частина